Strona główna » Aktualności » Мозок у віруючого і в атеїста працює по різному

Мозок у віруючого і в атеїста працює по різному

 Група вчених з Торонтського університету, яку очолює Майкл Інцліхт (Michael Inzlicht), провела масштабний експеримент, учасники якого були розділені на дві групи: віруючі та атеїсти. Вимірювання мозкової активності, що проводилися під час виконання волонтерами тестового завдання, виявили чіткі розходження між представниками цих груп. В якості завдання був використаний тест Струпа - процедура, розроблена в 1935 році американським психологом Джоном Рідлі Струпом. Суть її полягає в тому, що піддослідним демонструють ряд слів, які позначають різні кольори, причому колір шрифту, яким надруковані слова, не відповідає їхньому значенню (приміром, слово «червоний» може бути надруковане синім кольором). Коли учасників просять назвати колір шрифту, вони найчастіше роблять помилки через підсвідоме прагнення прочитати слова; за кількістю помилок можна зробити висновок про здатність людини перемикати увагу і реагувати на зміну заданих умов.

Аналіз результатів експерименту показав, що при виконанні завдання активність передньої частини поясної звивини (відділу мозку, що сигналізує людині про необхідність зосередитися, після того як вона робить помилку) у віруючих зберігається на нижчому рівні, ніж у атеїстів. Порівняння груп за основним критерієм - кількістю правильних відповідей - також продемонструвало перевагу віруючих. За словами ад'юнкт-професора Інцліхта, кореляція збереглася навіть після обліку результатів спеціалізованих тестів пізнавальних здібностей, проведених трохи пізніше.

Таким чином, дослідники чітко науковими методами довели, що релігійна віра може сприятливо впливати на людину: вона стає спокійнішою і не боїться помилитися. «Очевидно, зайве занепокоєння шкодить: ви можете просто опинитися паралізованими страхом, - робить висновок Майкл Інцліхт, але відразу застерігає від невірного тлумачення результатів своєї роботи: - Однак не можна забувати й про позитивний ефект: саме це почуття «струшує» нас, коли ми робимо помилки. Якщо помилки анітрохи вас не турбують, не буде й бажання виправити їх».

Звіт вчених опублікований у журналі Psychological Science.


uaoc.net



Rss Facebook Twitter Digg Wykop
  Odsłon: 346

  • Błażen muż Mała jektenija

  • Preukraszennaja Bożestwennoju sławoju

  • Hospody, wozzwach...

  • Pryspiw ta irmos 9-oji pisni kanonu Uspeniju


Co najbardziej irytuje Cię w UKGK?